Як Олексій Хомяков «схом’ячив» Українське Дунайське пароплавство
Яскравим представником корупційних еліт є колишній керівник Українського Дунайського пароплавства Олексій Хомяков. Хомяков протягом останніх 2 років є підозрюваним у державній зраді через знищення стратегічного підприємства. Поки що слідство примудрилося тільки зняти його з посади керівника УДП. Незважаючи на весь тягар злочину, Хомяков далі спокійно гуляє на волі, і живе розкішне життя завдяки мільйонам, викраденим із підприємства. Про те, які схеми реалізував Хомяков в УДП, і чому екс-чиновник досі не перебуває за ґратами.
Війна з вітряками
2019 став по-справжньому чорним для Українського Дунайського пароплавства. Раніше перспективне підприємство, яке займало 30% галузі річкового транспорту України, опинилося на межі колапсу. Справа в тому, що минулий керівник УДП Дмитро Чалий довів підприємство до значних фінансових збитків. 2019 Дунайське пароплавство закінчило з показником в мінус 30 мільйонів гривень. Ситуація склалася таким чином, що підприємство балансувало між банкрутством та останньою можливістю вирівняти ситуацію.
У листопаді 2019 року Міністр інфраструктури України Владислав Криклій вирішив запровадити «антикризовий» менеджмент в УДП, аби врятувати підприємство.
Замість Чалого головою компанії став Олексій Хомяков. Забігаючи наперед, варто сказати, що Хомяков замість того, щоб рятувати підприємство, з ще більшою старанністю почав його топити. Лише дивом УДП не було знищено.
Примітно, що в період з 2017 до 2019 року в УДП змінилося 12 керівників. Чи то керівництво міністерства інфраструктури не могло знайти людину, яка не прокралася, чи посада сама по собі з досвідчених чиновників робить корупціонерів. Хомяков не став винятком. Одразу ж після свого призначення він почав наводити порядки, які точно не були схожі на боротьбу з корупцією та розкраданнями в державному підприємстві.
Не довго музика грала…
Схеми, які впровадив новий керівник, були настільки зухвалими, що він навіть не намагався їх якось прикривати. Хомяков, мабуть, відчуваючи свою безкарність, діяв відкрито, завдаючи багатомільйонних збитків державному підприємству.
Перше, що обурило людей, які знають специфіку галузі річкового флоту, — те, що Хом’яков був абсолютним дилетантом у цій сфері. Жодного дня не пропрацювавши з кораблями, колишній юрист очолив Українське Дунайське пароплавство. Мабуть, завдання навести лад у державній компанії не було. Була мета – пиляти.
В Угорщині Хомяков створив компанію BBC Business Shipping Company, яка стала оператором флоту УДП. Хоча такі маніпуляції заборонені українським законодавством. Ціль таких рухів була одна — вивести українські судна під угорський прапор. Це потрібно було для того, щоб кораблі назавжди випарувалися. В Угорщині Хомяков зібрався купити нерухомість у кредит під заставу флоту, а далі справа техніки — ніхто не виплачує борг, кредитор іде до суду і примусово вилучає кораблі як погашення заборгованості. На той час в УДП було своїх двох компаній, які можна було використовувати для роботи на європейському ринку. Але це не влаштовувало Хомякова, адже прямого відношення до них керівник УДП не мав. Відповідно, Хомяков звернувся до міністра інфраструктури Криклія з проханням передати 500 суден із балансу УДП на його нову угорську компанію. У результаті в серпні 2009 року міністр інфраструктури України, бажаючи прибрати від себе відповідальність за грандіозне розпилення, відповідає, що керівництво УДП саме має право вирішувати, як вчинити з флотилією. Кораблі пішли у нікуди.
Іншим учасником схеми розкрадання коштів став заступник Хомяков Андрій Кравцов, який відповідав за зовні економічну діяльність підприємства.
Примітно, що Кравцова вже було помічено у схематозі навколо УДП. Компанія Кравцова «Інфоланд Інкорпорейтед» взяла в УДП в оренду теплохід разом із екіпажем. Згідно з умовами договору, Інфоланд Інкорпорейтед мали виплатити УДП 184 тисячі доларів та 5 мільйонів гривень. Підприємство Кравцова відмовилося виконувати свою частину угоди, і, як наслідок, судно виявилося заарештованим у Туреччині. Екіпаж не отримав жодної копійки зарплати, а Українське Дунайське пароплавство зазнало величезних фінансових втрат. До приходу Хомякова державне підприємство встигло звернутися до суду, і навіть виграти позов проти Інфоланду Інокорпорейтед. Але в результаті навіть після відкриття виконавчого провадження УДП не отримало нічого.
Через 3 місяці після призначення Хомяков видав наказ у тому, що це внутрішні справи підприємства заборонені до розголошення. Якщо хтось із співробітників скаржився на схематоз Хомякова, негайно очікувало звільнення. Але це не лякало персонал УДП. Співробітники підприємства неодноразово виходили на мітинги проти політики керівництва.
Загальний резонанс розтопив лід. Проти Хомякова порушили кримінальну справу. Служба безпеки України вбачала у діях Хомякова державну зраду. За логікою українських силовиків, директор УДП навмисне знищував величезне державне підприємство. 3 березня СБУ прийшло з обшуками до будівлі УДП. Офіційно українські розвідники заявили, що таким чином вони запобігли розкраданню 2 мільярдів гривень (близько 75 мільйонів доларів) із компанії.
У квітні 2021 року Хомякова було усунуто від виконання службових обов’язків. На його місце призначили в.о. Павла Яценка.
Надалі в державному реєстрі почалися якісь дива. Хомякова ще двічі виключали зі складу керівників компанії – 14 травня 2021 року та 17 травня 2021 року. Із чим пов’язані такі маніпуляції — невідомо.
Злочин без покарання
У результаті Хомяков пішов у тінь. Вже майже два роки про колишнього керівника Українського Дунайського пароплавства нічого не чути. Де він зараз перебуває – теж незрозуміло. Очевидно лише одне: за півтора роки на посаді Хомяков зумів викрасти таку суму коштів, яку вистачить до кінця життя. А може, навіть і не на одне життя. Найцікавіше, що й СБУ, який закидає йому особливо тяжкий злочин — державну зраду, теж забула про існування екс-глави УДП. Якщо від чиновників і силовиків Хомякову вдалося відкупитися, це не означає, що він зник з радарів ЗМІ. Уважно стежитимемо за ситуацією.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
