Смертельний ризик. Православний олігарх Малофєєв претендує на активи Ахметова

Смертельний ризик. Православний олігарх Малофєєв претендує на активи Ахметова
Смертельний ризик. Православний олігарх Малофєєв претендує на активи Ахметова
Коли за спонсором Гіркіна-Стрєлкова прийдуть сікаріо «шановного».

Замах на російського мільярдера та власника православного на всю голову телеканалу "Царгород" Костянтина Малофєєва запропоновано вважати фейком, придуманим його PR-обслугою на чолі з Олександром Бородаєм. Проте хронологічно цей перфоманс чітко пов’язаний як мінімум із двома подіями у недавньому минулому нуворишу, пише Укррудпром .

Українській громадськості Малофєєв відомий як персонаж, який профінансував навесні 2014 року вторгнення на територію Донецької області групи Ігоря Стрєлкова-Гіркіна (офіцер ФСБ, який працював якийсь час начальником служби безпеки в інвестфонді Малофєєва Маршал-Капітал). 12 квітня півсотні його бійців захопили адміністративні будинки у Слов’янську. З цього моменту фактично і стартувала війна на Донбасі, до якої влітку 2014 додалася пряма і нічим не замаскована агресія російської армії.

У якийсь момент Гіркін-Стрєлков став “міністром оборони” ублюдочної “ДНР”, а піарник Малофєєва, згаданий вище Бородай навіть “прем’єр-міністром”.

Згодом у 2020 році більшість ще працюючих великих промислових підприємств “ДНР” та “ЛНР” було передано в управління “Південному гірничо-металургійному комплексу” (ЮГМК) такого собі Євгена Юрченка. Останній тісно пов’язаний з Малофеєвим по роботі в "Ростелеком", де мільярдер мав великий пакет акцій, на початку "десятих". Тоді Женя та Костя спочатку міцно посварилися, але згодом не менш міцно потоваришували. До речі, кримінальну справу проти Малофєєва, відкриту за його махінації в “Ростелекомі”, було закрито “на подяку” за вчинену ним у 2014 році бійню на Донбасі.

Таким чином, "замах" на російського мільярдера міг би бути логічно приурочений до роковин, розв’язаних ним на сході України "російської весни". Однак, нічого подібного досі не відбувалося і питання "де ви були 8 років?" у разі актуальний як ніколи.

А от оприлюднене напередодні бажання Малофєєва прибрати до рук додаткову українську власність цілком очікувано могло призвести до надто гострої реакції з боку її законних власників. Нагадаємо, що зараз ЮДМК контролює сім великих українських підприємств на окупованій РФ території: Єнакіївський металургійний завод, Макіївський металургійний завод, Макіївкокс, Ясинівський коксохімічний завод, Комсомольське рудоуправління на території ДНР, а також Алчевський металургійний комбінат та Стаханівський феросплавний завод. ЛНР”.

Але в січні в одному з російських телеграм-каналів було опубліковано проект створення та розширення малофіївського концерну "ДМЗ". Ідея полягає "у консолідації фінансових та технічних можливостей ключових галузевих підприємств" на окупованих Росією територіях "ДНР", "ЛНР", Херсонської та Запорізької областей. Судячи з документів, апетити у Малофєєва будь здоровий, оскільки до майбутнього “ДМЗ” мають увійти:

1. Запорізький залізорудний комбінат - Мала Білоозерка, Запорізька область (перебуває на захопленій РФ території України)

2. Шахта імені Скочинського (перебуває на захопленій РФ території України, “ДНР”)

3. Шахти “Південнодонбаська” №1 та №3 (контрольована Україною територія)

4. ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" (контрольована Україною територія)

5. ЗАТ "Макіївський коксохімічний завод" (перебуває на захопленій РФ території України, "ДНР") або Авдіївський коксохімічний завод (контрольована Україною територія)

6. Дзержинський фенольний завод (контрольована Україною територія)

7. Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання (перебуває на захопленій РФ території України)

Також у плані вказані об’єкти, які Малофєєв бажає захопити на території України в найближчому майбутньому:

Марганецький, Орджонікідський ГЗК, Інгулецький ГЗК, Південний ГЗК.
Нікопольський завод феросплавів.
Нікопольський південно-трубний завод
"Запоріжсталь", ПрАТ "Укрграфіт".
Новокраматорський машинобудівний завод (НКМЗ)
Іллічівський чи Одеський порт.

Як бачимо, більшість перелічених у проекті створення "ДМЗ" підприємств належать "Метінвесту" Ріната Ахметова , хоча зустрічаються і об’єкти Пінчука, Коломойського та інших олігархів рангом рідше.

Очевидно, що якби хтось і наважився “завалити” православного олігарха не з патріотичних, а з меркантильних міркувань, то кандидатом “номер один” у цьому списку був би якраз “Шановний”. Тим більше, що їхня взаємна ворожість триває вже майже десятиліття. Як мінімум, відтоді, коли у 2015 році ахметівський “нукер” Саша Ходаковський запропонував тодішньому російському наміснику “ДНР” Бородаю (нагадаємо, людині Малофєєва) мільйон доларів у дрібних, немічених купюрах за вирішення питань із майном “СКМ” на окупованій території, а той оприлюднив цей факт.

Тепер Малофєєв відверто претендує на все нажите непосильною працею Ахметова. Причому, не на словах. Нещодавно стало відомо, що росолігарх фінансує штурмовий батальйон "Шторм", виплачуючи на рило по 50 тис. рублів за кожен кілометр захопленої території України. Очевидно, що з такою нездоровою активністю хтось має розібратися. Зрештою Ахметову до таких рішень гострих питань сучасності не звикати.

"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили

Читайте більше новин по темі: