Не відмитися. Чому Росія так боїться потрапити до "страшних" списків FATF
На фото голова Центробанку Ельвіра Набіулліна (ліворуч) нещодавно мала змогу познайомитись із досвідом Ірану, однієї з трьох країн у чорному списку FATF. Фото: Central Bank of Iran
Нетипова для останнього часу історія: Росію виганяють із чергової міжнародної організації, а у відповідь замість звичних заяв на кшталт «Подумаєш! Це нам тільки на користь, давно треба було піти самим» — тиша та відчайдушна робота, щоби не допустити виключення. Росія попередила Індію, що якщо та не допоможе, то спільні проєкти опиняться під загрозою зриву, зазначає видання «Важливі історії».
Ця організація – FATF (Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей), і ситуація з нею стоїть окремо.
ЩО ТАКЕ FATF
FATF створили країни G7 у 1989 році. Вона набула особливого значення після терактів 11 вересня 2001 року: до її повноважень були включені проблеми фінансування тероризму (а з 2012 року ще й поширення зброї масового знищення). На цей період випав бурхливий розвиток електронних фінансових технологій. Злочинці отримали можливість практично миттєво оперувати грошима по всьому світу, а регулятори почали намагатися так само оперативно блокувати ці транзакції.
До Групи входять 37 країн з найбільш розвиненими економіками, а також 27 міжнародних організацій (Єврокомісія, Рада співробітництва арабських держав Перської затоки та ін.). Також FATF створила дев’ять дочірніх організацій за територіальним принципом і таким чином об’єднує 201 країну та юрисдикцію.
FATF не має прямих повноважень, її діяльність зводиться насамперед до вироблення стандартів, основу яких складають «40 рекомендацій» як перекрити шлях злочинним грошам. Група досліджує способи відмивання грошей, корупції, фінансування тероризму, наркотрафіку та виробляє глобальні стандарти для боротьби з цим. Але її рекомендації стали практично обов’язковими для переважної більшості банків та міжнародних компаній. Група періодично перевіряє, наскільки ті чи інші країни виконують її стандарти. Якщо FATF вирішує, що країна погано бореться з відмиванням грошей, вона може потрапити до сірого чи чорного списку.
Росія вступила до FATF у 2003 році, але 24 лютого 2022 року, у річницю початку розв’язання нею повномасштабної війни проти України її членство було припинено. Також можливе її включення до сірого або чорного списку, що ще більше ускладнить проведення фінансових операцій (найближче засідання у червні). Цього Росія і намагається уникнути.
23 відтінки сірого
Країни, які потребують «посиленого моніторингу», потрапляють до так званого сірого списку — їх там зараз 23. Як випливає з назви, фінансовим операціям з такими країнами треба приділяти пильну увагу.
Список досить умовний: багато країн, і серед них США, до списку не входять, але не виконують усі рекомендації FATF. Деякі учасники списку, наприклад Туреччина чи ОАЕ, почуваються цілком комфортно. Дубай, приміром, навіть претендує на статус міжнародного фінансового центру.
З погляду комплаєнсу жодна країна і тим більше жоден контрагент не може бути надійним на 100% — оцінка ризиків щоразу залишається на розсуд конкретного чиновника чи менеджера. Він може вважати, що ризик піти співучасником у справі про тероризм не такий великий (або вигода здатна компенсувати взагалі будь-який ризик) — платіж може бути схвалений. Але фінансові контролери й так здригаються при згадці про Росію — виходить, що потрапляння Росії до сірого списку мало що змінить?
І так і ні. Приводів відмовити у платежі у кожного клерка у зовнішньоторговельному ланцюжку побільшає, а отже, постачання товарів ще сильніше ускладниться. «Просто додатково зростуть витрати російського бізнесу. Ось цей сценарій є найбільш реалістичним», — вважає професор НДУ ВШЕ Євген Коган.
Агресивна війна Росії, що триває і посилюється, проти України суперечить принципам FATF
Із заяви FATF у річницю війни
До того ж, рішення FATF стосується не якоїсь конкретної компанії чи структури, а всієї країни. І якщо сьогодні ще хтось може сказати «ми з Росії, але ця угода ніяк не пов’язана з війною», то включення до сірого списку таку можливість практично виключає.
Ще важливий момент: потрапивши до списку, Росії буде дуже складно вибратися з нього. Усі країни, що до нього входять, об’єднує одне: вони не тільки заявляють про готовність співпрацювати і приводити свої норми до стандартів FATF, але й демонструють на цьому шляху нехай маленький, але прогрес. Дві країни — Камбоджа та Марокко — нещодавно були із цього списку виключені. Стосунки Росії і FATF, очевидно, згортаються: група вважає , що як прихований тероризм, так і відкрита агресивна війна теж суперечить її принципам. Росія була членом групи MONEYVAL (Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей), але її довелося залишити разом із Радою Європи.
Країни у чорному
У чорному списку країн, які належать до групи високого ризику, зараз лише КНДР, Іран та М’янма. Усі вони перебувають під санкціями, запровадженими не якоюсь групою країн, а ООН.
ТРИ ІЗГОЇ
З Північною Кореєю все ясно: спроби домогтися від її керівництва якоїсь виразної реакції виявилися безуспішними, і з 2011 року FATF закликає всі країни та фінансові інститути припинити всі можливі фінансові відносини з цією країною.
З Іраном складніше: він від співпраці начебто не ухиляється, і 2016 року навіть запропонував план усунення недоліків, який обіцяв виконати до 2018 року. Ще трохи почекавши, у 2019 році FATF закликала решту країн до більш уважного контролю фінансів, пов’язаних з Іраном. У 2020 році довелося констатувати, що хоча формально, на рівні декларацій доходів та змін у законах та регулюванні, заходи були частково вжиті, принципово нічого не змінилося, а частина актів так і чекає на ратифікацію.
М’янма ж винесена в окрему підкатегорію, з формулюваннями ближче до сірого списку: щодо неї рекомендуються не «контрзаходи», а лише «посилені перевірки». Але загалом історія схожа: у лютому 2020 року країна запропонувала план заходів, у вересні 2021 року термін минув, і до моменту попадання до списку в червні 2022 року теж нічого не сталося. М’янмі було не до того: у лютому 2021 року там стався черговий військовий переворот. До того ж, ситуація з правами людини в країні настільки погана, що відокремити злочинні фінанси від державних часом непросто.
Крім того, Росія підтримує режим цієї країни зброєю, постачає збройним силам М’янми сучасні винищувачі та навчає місцевих пілотів їх експлуатації, це виявило розслідування Бі-бі-сі. У лютому 2021 року в країні стався військовий переворот, і з того часу народ зазнає репресій, а будь-який опір пригнічується. На думку спецкомісії ООН, російська зброя може використовуватися для скоєння військових злочинів та злочинів проти людяності.
FATF не забороняє мати справу з країнами із чорного списку. Група просто вказує, що такі операції практично гарантовано викликають питання і, можливо, наслідки до включення до одного зі списків. Наприклад, багато російських банків навіть зараз побоюються проводити платежі за товари, доставлені через Іран.
Платежі розглядатимуться не просто «під мікроскопом» — діятиме презумпція винності, описує наслідки влучення до чорного списку професор НДУ ВШЕ Євген Коган. Під загрозою можуть опинитися схеми паралельного імпорту, продовжує він: західні країни можуть натиснути на ті, що використовуються як транзитні, що створює ризики для промисловості та роздрібної торгівлі. Західні банки відразу відмовлятимуть, як тільки бачитимуть, що платіж на користь російської компанії або людини з російським паспортом, робить висновок Коган. «Забудьте про міжнародну торгівлю — банки уникатимуть співпраці з нами, щоб не підпасти під санкції, угоди стануть поодинокими, а на погодження кожного переказу будуть потрібні тижні. Про спільні проєкти з тією ж Азією чи розвиток паралельного імпорту в таких умовах говорити не доводиться», — пояснює наслідки потрапляння до чорного списку незалежний експерт Андрій Верніков.
Росія сподівається на Китай і особливо Індію (до їхньої думки прислухаються, пояснюють експерти), а також на неписані правила FATF: навіть КНДР кілька років умовляли, перш ніж внести до чорного списку. Щоб оголосити когось ізгоєм, експертам FATF треба достовірно з’ясувати, скільки саме з 40 її рекомендацій порушено, і сформулювати, наскільки це все серйозно. Але випадок Росії особливий.
«У 2019 році була комплексна оцінка нашої, російської антивідмивної системи, ми її успішно пройшли, отримали високі оцінки, система продовжує ефективно працювати, — казала днями голова ЦБ Ельвіра Набіулліна. — Якщо буде ухвалено політично вмотивоване рішення [про включення Росії до одного зі списків], ускладнються розрахунки та комплаєнс».
Але російська влада, на жаль, стурбована насамперед війною.
"Замкнула проводка": у Росії спробували пояснити вибух у будівлі ФСБ у Ростові, росіяни не повірили
