“Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” у Києві
Як стало відомо KВ, правоохоронці продовжують слідство за фактами численних порушень законодавства при реалізації проєктів із житлової та комерційної забудови на території Києва та декількох інших регіонів України.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42020101100000168, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 18 вересня 2020 року. Процесуальне керівництво в даній справі здійснює Офіс Генерального прокурора України. Фігурантам даного провадження попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу (КК) України – ч.1 та 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки), ч.1 ст. 366 (службове підроблення), ч.1 ст. 367 (службова недбалість).
Що відомо правоохоронцям
Правоохоронці встановили, що посадовці органів державної влади, які виконують функції у сфері земельного та містобудівного контролю, налагодили систему незаконної видачі та реєстрації дозвільних документів, що дають право на здійснення містобудівної діяльності, видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування, інших дозвільних документів на початок будівництва, реєстрації документів про готовність об’єкта до експлуатації, проведення перевірок тощо. За інформацією слідства, у деяких випадках дозволи на проведення будівельних робіт, а також документи щодо оренди земельних ділянок видавалися та реєструвалися чиновниками з метою отримання неправомірної вигоди.
Слідчі також зазначили, що в ході будівництва мають місце факти нецільового використання земельних ділянок, відхилення від проекту будівництва на користь збільшення будівельних обсягів, будівництва без дозвільних документів та відповідних погоджень тощо.
В рамках цього слідства правоохоронці вивчають факти порушень законодавства, які були встановлені різними народними депутатами та громадськими організаціями (ГО) та які були відображені ними у 90 зверненнях до Нацполіції. Зокрема, йдеться про звернення голови тимчасової контрольної комісії (ТКК) Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Андрія Пузійчука (народний депутат від “ВО “Батьківщина”), нардепів Анатолія Бурміча та Валерія Гнатенка (обидва обиралися від нині забороненої “ОПЗЖ”), ГО “Стоп Корупції”, ГО “Стоп Свавіллю” тощо.
Зазначимо, як мінімум три десятки вказаних звернень стосуються забудови на території Києва – йдеться як про житлові комплекси (ЖК), так і про об’єкти комерційного призначення. Втім, насправді їхня кількість може бути більшою, адже у судових ухвалах по цьому слідству засекречені деякі адреси "сумнівних будмайданчиків", стосовно яких були подані вказані листи. Усі інші звернення були направлені правоохоронцям за фактами порушень при реалізації будівельних проєктів на території Київської області, Дніпропетровської області, Харкова, Житомира тощо.
Серед іншого, вказані звернення стосуються низки скандальних столичних житлових комплексів. Наприклад, нардепи і громадські активісти попросили правоохоронців звернути увагу на ймовірні порушення при будівництві таких об’єктів, як ЖК “4U” (вул. Академіка Булаховського, 2, девелопер – “Really Building”), ЖК “Бережанський” (вул. Бережанська, 15, “Галжитлобуд”), ЖК “Будинок на Вавилових” (вул. Вавилових, 9-11, “Ковальська”), ЖК “Лісова казка-2” (вул. Радистів, 40, “Comfort Life”), ЖК “Campus” (вул. Польова, 38, “Standard Development”), ЖК “Hvoya” (вул. Миколи Юнкерова, 37, “ZIM Group”), клубний будинок “Патріарх Хол” (вул. Саксаганського, 80, “Євротехнології”) тощо.
У ході розслідування правоохоронці вже здійснили низку слідчих та процесуальних дій. Зокрема, вони витребували деякі документи від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрації (ДАБК КМДА), провели огляд ділянок більш ніж за чотирма десятками адрес, опитали декількох свідків тощо.
Наразі увага правоохоронців сфокусована на столичному ЖК “Greenville на Печерську” (пров. Новопечерський, 5) – проєкту девелопера “Greenville”. Як встановили слідчі, ДІАМ на сумнівних підставах видала сертифікат про готовність до експлуатації 2-го пускового комплексу 2-ої черги будівництва (секції №4 та №5) цього ЖК, адже документ щодо технічної інвентаризації даного об’єкта було скасовано (коли саме, у судових ухвалах не уточнюється. – KВ).
Також правоохоронці з’ясували, що на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) вказано, що право користування земельною ділянкою під цим ЖК відсутнє. Разом з тим, за інформацією слідчих, ця земля площею 3,34 га належить територіальній громаді столиці в особі Київради та перебуває в оренді ТОВ “Укрсиббуд”. Тобто, ймовірно, йдеться про сумнівну, на думку правоохоронців, розбіжність у даних стосовно передачі цієї землі у користування, які відображені в ЄДЕССБ та Держреєстрі речових прав на нерухоме майно.
4 жовтня 2023 року Печерський районний суд Києва надав правоохоронцям дозвіл на проведення огляду ділянки в пров. Новопечерському, 5 та розташованих на ній будівель і споруд. Це було зроблено задля того, щоб слідчі “зафіксували факти та обставини, які є предметом розслідування”.
Як забудовується столиця
Як неодноразово повідомляла KВ, хаотична забудова та відсутність належної уваги до цих питань з боку міської влади є однією з головних проблем Києва.
Серед іншого, столична громадськість незадоволена занадто активним та безконтрольним будівництвом десятків ЖК, яке призводить до виникнення низки інфраструктурних проблем – зокрема, до заторів на дорогах, дефіциту місць у школах, дитсадках та лікарнях тощо. На думку багатьох активістів та експертів, причиною цього є ніщо інше, як корупція. Тобто, йдеться про банальний підкуп чиновників КМДА та депутатів Київради на різних етапах реалізації будівельних проєктів – від затвердження детальних планів територій (ДПТ) та виділення землі під будівництво до видачі будівельних дозволів та подальшого проведення перевірок.
Наслідком таких процесів є регулярні акції протесту з вимогами зупинити проведення робіт на конкретних будмайданчиках, навести лад у даній сфері та притягнути до відповідальності посадовців, які очевидно не мають бажання щось змінювати.
Наприклад, у лютому 2019 року на Хрещатику близько тижня тривали мітинги за відставку директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Олександра Свистунова і тодішнього заступника голови КМДА Олександра Спасибка, який був відповідальним за цю галузь. Громадські активісти звинувачували вказаних чиновників у лобіюванні інтересів забудовників шляхом ігнорування чинного Генплану Києва, проштовхування через міськраду незаконних ДПТ та видачу їм сумнівних МУО, на підставі яких надалі оформлюються дозволи на всі скандальні будівництва.
Столичний мер Віталій Кличко тривалий час ігнорував вимоги громадськості, лише у грудні 2019-го було звільнено вищезгаданого Спасибка. Водночас, чиновник офіційно пішов з посади “за згодою сторін”, а керівництво міста так і не надало оцінку його діям за три роки роботи на вказаній посаді. Тим не менш, на цьому історія не закінчилася.
Так, у вересні 2020 року антикорупційна комісія Київради попросила голову КМДА Віталія Кличка провести службову перевірку щодо директора Олександра Свистунова. Головною підставою для цього стало те, що депутатам відверто набридло, як цей чиновник виконує свою роботу: зокрема, йшлося саме про видачу забудовникам сумнівних МУО, які суперечать генплану та “благословляють” висотну забудову столиці де заманеться. За результатам цієї перевірки очільник міста мав прийняти відповідне розпорядче рішення та повідомити про нього антикорупційну комісію Київради. Спочатку вказана комісія планувала відразу клопотати перед Кличком щодо усунення Свистунова з посади, але надалі депутати дійшли висновку, що без санкції суду такі вимоги залишилися б невиконаними.
Втім, зважаючи на те, що Олександр Свистунов досі залишається на своїй посаді, можна бути впевненим, що перевірка, навіть якщо вона й була, то проводилася лише “на папері”, і жодних рішень по головному архітектору столиці Кличко не приймав.
Також діяльністю столичної влади у сфері містобудування неодноразово цікавились і правоохоронні органи – як у конкретних випадках при реалізації конкретних проєктів, так і у цілому функціонуванням дозвільної системи КМДА.
Для прикладу, в травні 2018 року Шевченківське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження за фактами можливого зловживання службовим становищем посадовцями КМДА, Київради та комунальної організації (КО) “Інститут Генерального плану Києва” при підготовці та затвердженні низки ДПТ та видачі деяких МУО. Тоді правоохоронці попередньо встановили, що чимало прийнятих міською владою детальних планів порушують Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” та суперечать чинному Генплану Києва, а видані мерією “містобуди” фактично легалізують висотну та ущільнюючу забудову навіть там, де це неможливо.
Крім того, ще у листопаді 2018 року Головне слідче управління Нацполіції відкрило кримінальне провадження за фактом можливих порушень з боку посадових осіб чотирьох департаментів КМДА, Державної архітектурної будівельної інспекції (ДАБІ) та Міністерства культури. Тоді правоохоронцям стало відомо, що у багатьох випадках будівництво у Києві здійснюється у тих місцях, де це робити категорично заборонено (наприклад, багатоповерхівки зводяться на землях садибної забудови), без узгодження органів, які відповідають за охорону пам’яток культури, тощо.
На жаль, обидва ці провадження не мали ніяких кінцевих результатів – станом на сьогодні жоден із топчиновників КМДА так і не був притягнутий до кримінальної відповідальності.
Водночас, на різноманітні порушення у містобудівній сфері столиці звертають увагу навіть аудитори КМДА. Так, у січні 2023 року вони повідомили, що протягом 2018-2021 років Департамент містобудування та архітектури КМДА надавав МУО в “ручному режимі”, самостійно вирішуючи, хто і що може будувати на кожній конкретній ділянці. Також аудитори встановили, що більшість цих погоджень були формальними, адже замість встановлення для забудовників конкретних обмежень чиновники просто перераховували посилання на ДБН, яких потрібно дотримуватися. Серед іншого, “ревізори” звинуватили посадовців містобудівного департаменту КМДА в тому, що вони сприяють зведенню житла на непризначеній для цього землі під виглядом багатофункціональних комплексів (БФК). Усе це, на думку аудиторів, стало наслідком відсутності затвердженого Плану зонування Києва і призвело до виникнення низки корупційних ризиків та безконтрольної забудови столиці.
Нагадаємо, Олександр Свистунов (на колажі праворуч) обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі по центру), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує у Києві земельні та містобудівні питання.
Обов’язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступниця директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп (на колажі ліворуч).
ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цією інспекцією керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. ДІАМ фактично перейняла на себе функції ДАБІ, яка остаточно припинила свою діяльність у вересні 2021 року та останнім керівником якої був Сергій Галіцин (з лютого 2021-го).
Окупанти з "Торнадо" обстріляли будинки у Шевченковому в Харківській області: є постраждалі
